Увійти

Квоти - "за" та "проти". Думки представників нового шоу-бізнесу України

В музичній сфері - розбрат через квоти. Пристрасті розгортаються навколо законопроекту №3822 Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у якому пропонується надати квоту пісням українського виробництва 50% і з них 75% - мають бути українською мовою. Іншими словами, пропонується, щоб 37,5% пісень (75% від 50%) зі словами мали бути українською мовою.
29-го березня Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ), посилаючись на прес-службу «Радіокомітету», оприлюднила Заяву з 55 підписами українських виконавців та музичних гуртів, які категорично проти додаткового квотування в ефірі радіостанцій
 
Яке ваше ставлення до проблемного питання квот? З таким запитанням ми звернулись до деяких представників нового шоу-бізнесу України, яких активно підтримує проект "Show-Biz UA"
 
Співачка та автор-композитор Ейра:
 
- Зросійщення, як спосіб виживання, несвідомо та по багатовіковій інерції переймається великою частиною населення України, яка забуває про своє походження і більше того - звинувачує україномовних в тому, що вони елементарно захищають свої права. Зокрема, у відношенні квот. Насправді, така практика існує в багатьох розвинених країнах, в яких історично навіть і не спостерігалось пригнічення мови. В контексті світової глобалізації вони розглядають це як норму для захисту свого інфопростору, що є невід'ємною складовою національної безпеки.
Нововведення в закон щодо квот приймається для того, щоб повернути природній стан речей. Як казав Шевченко "В своїй хаті своя правда і воля."
 
P.S. Це лише декілька тез з більш змістовного інтерв'ю Ейри щодо квот, з яким ви можете ознайомитись тут.
 
Євген "Їжак" Романенко, керманич гурту "ТаРута", Заслужений артист України:
 
- Моя однозначна відповідь - квоти необхідні! Це єдиний реальний спосіб врятувати цілий пласт нашої культури. Знаєте, скільки разів я чув на радіо та ТБ відмовки типу "музыка форматная, наша, но вот картинка какая то очень украинская"? Іноді в мене складається враження, що на комерційних ТБ та радіо каналах у Києві працюють винятково українофоби, що, як зомбі, товкмачать одне й те ж саме: в Україні нема якісного музичного продукту, тільки шароварщина, не буде чим заповнювати ефір... А ви скористайтеся у мережі Facebook хештегом #30днівУкраїнськоїМузики або #СлухайУкраїнське і ви побачите, що у нас ДУЖЕ БАГАТО ЯКІСНОГО музичного продукту. Погугліть і ви знайдете багато on-line радіостанцій, що на 100% заповнені якісним україномовним продуктом. Але всі ці музредактори-українофоби продовжують систематично товкмачувати своє, змушуючи нас, україномовних співаків, почувати себе у себе ж дома якимось непотребом. Тому моя особиста думка - треба захищати своє, поки воно не зникло, треба допомагати ставати на ноги молодим і перспективним, допоки вони не зневірилися, як сотні моїх колег-музикантів по всій країні, у яких руки опустилися. Франція так і робить, запроваджуючи 60%-у квоту на франкомовний продукт. З них 20% вони виділяють для молодих виконавців. Врешті решт, ви пам'ятаєте, як свого часу ті ж самі українофоби обурювалися проти українського дубляжу фільмів у кінотеатрах? І що тепер? Всі ходять у кінотеатри і кайфують від українського перекладу, бо людям дали можливість оцінити його. Все це наслідки кількасотрічної колонізації. Тож мусимо вичавлювати по краплині з себе раба. І починати це треба з культури.
 
Анна Заклецька-Бурак, дует VRODA:
 
- Я належу до тих, хто підтримує квотування, хоч і визнаю, що законопроект не досконалий. Моя позиція така: по-перше, мені здається, що більшість з тих, хто не підтримує квотування, плутають "україномовну музику" з "виробленою в Україні" музикою. Щодо додаткового квотування україномовного контенту - вважаю це також правильним. Я мега-ліберальна людина, толерантна та з повною відсутністю рис ксенофобії/расизму/шовінізму. 
 
Однак розумію, що за обставин, які ми маємо сьогодні, квотування є необхідністю. Крім того, артисти самі навряд чи в курсі про те, як квотування нормоване у більшості "цивілізованих" країн. Хай поцікавляться - будуть здивовані! Особливо цікавий випадок Канади, наприклад, як країни з офіційною мовною "проблемою", також Бельгії, Нідерландів. Для контрасту можна поцікавитись, як подібні питання регулюються у Франції, Італії, Німеччині, Польщі. І теж здивуватись буде чому ;)  Любов до ближнього починається з любові та поваги до себе. Квотування українського медіапростору - ніщо інше, а саме самоповага та нормальний, адекватний стратегічний хід в державних інтересах.
 
Макс Прудеус, фронтмен гурту "Біллі Мілліґан Бенд":
 
-  Програмні директори радіостанцій ледачі, як і всі інші люди. Поки у людини немає потреби вишукувати якісний україномовний продукт для ротації на ТБ чи радіо, вона не буде цього робити. Потреба ця поки що має бути створена штучно, тим, що ми з вами називаємо «квотами».
 
Як артист, я знаю як важко молодому україномовному артисту потрапити у ротацію приватної української радіостанції. Моя цільова аудиторія слухає «Просто Радіо», проте усі наші спроби потрапити в ефір цієї радіостанції закінчились просто відсутністю відповіді. Розумієте: відсутністю будь-якої відповіді. Що може більше демотивувати артиста? Відсутність уваги - найбільша кара. Хороших артистів часто просто не помічають, при тому, що артисти з усіх сил намагаються показати свій продукт програмним директорам. Чи зміниться така неуважність у випадку наявності "квот", вирішіть, будь ласка, самі.
 
P.S. Це лише декілька тез з більш змістовного інтерв'ю Макса щодо квот, з яким ви можете ознайомитись тут.
 
Ірина Янцо, менеджер гурту Rock-H:
 
- Мені найбільше імпонує позиція, викладена у відомій статті О.Стасова на cultprostir.ua. Квоти у цій дискусії стали яблуком розбрату, мовляв, хто не з нами - той проти нас. А квоти - це тільки один з інструментів державної політики в галузі культури. Причому зараз він сприймається як бар'єрний щодо іноземної музики, а не стимулювальний щодо української. А хотілося б, щоб державна політика в галузі культури була системною, щоб допомагала формувати конкурентне середовище, щоб її інструменти носили більше підтримуючий та конструктивний, а не заборонюючий характер. Зараз мене дуже надихають починання телеканалу М2, багатьох музичних ресурсів і радіостанцій, особливо на Західній Україні, які своїми діями доводять, що українська музика є. Хотілося б сподіватися, що люди з відповідним досвідом у цій сфері дійдуть згоди і рух відбуватиметься у доброму напрямку. Ми, як музичний гурт, продовжимо свою боротьбу, адже створюємо контент на не зовсім зрозумілій навіть україномовному слухачеві "русинській бесіді", хоч нам дуже часто радили для розширення аудиторії перекласти пісні на українську чи російську.
 
Кость Сохацький, лідер гурту "ІНШІ":
 
- Така політика введення квот жорстко вдарить по шоу-бізнесу, бо складається він здебільшого з російськомовних виконавців, а значить - їх буде менше на радіо- і теле-ефірах. Така практика була в Білорусії і це дало свій результат - почали підніматися молоді гурти, виконавці. Нічого радикального немає в тому, щоб в Україні на радіо звучали пісні, в основному на рідній мові, важливо, щоб це був якісний продукт, якого, на жаль, зараз мало. Ці квоти не повинні розділити творчість музикантів, а навпаки - мають об'єднати для створення якісного контенту для українських радіостанцій і телебачення. Хтось із великих сказав: "Поміняйте в країні музику і країна зміниться".
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі